Уявлення про себе ми формуємо самостійно, але обов’язково під тиском рідних та оточуючих. Адекватна самооцінка у тих, у кого уявлення про себе практично повністю збігаються з тим, як думають про них інші. Людина розуміє свої переваги та недоліки, працює над собою, щоб розвиватися і стати кращою.
Завищена самооцінка означає те, що людина вважає себе найкращою, вона думає, що має масу переваг. І ніхто не може з нею зрівнятися.

А ось заниженою самооцінка буде тоді, коли людина бачить у собі лише недоліки. Вона вважає, що не гідна нічого хорошого в цьому житті, а все навколо неї набагато краще.

Ми формуємо уявлення про себе ще в ранньому дитинстві. Тоді на нас впливають найближчі – батьки, брати та сестри, тітки та дядьки, бабусі та дідусі. Ті діти, до яких прислухалися, яких любили і не принижували, не порушили їхнього особистого простору, а якщо й лаяли, то тільки за справу, виростають людьми з адекватною самооцінкою.
Діти, якими тільки захоплювалися, виростають із завищеною самооцінкою. А ось ті діти, яких критикували, порівнювали з іншими, змушували заслужити батьківське кохання якимись вчинками, виростають із заниженою самооцінкою. Також низькою вона буде, якщо дитина перенесла психологічну травму, бачила сварки батьків або пережила їхнє розлучення, зазнавала фізичних та емоційних покарань, була знецінена в сім’ї.
Як бачимо, причин низької самооцінки є досить багато. Тому не можна сказати, що лише деякі люди страждають від невпевненості у собі. При цьому вони:
- нерішучі;
- обережні у вчинках;
- бояться приймати рішення та брати відповідальність;
- надто вимогливі до себе та інших людей;
- вразливі та уразливі;
- заздрісні, з комплексом неповноцінності;
- залежать від думки інших.
Деякі люди намагаються компенсувати занижену самооцінку, діючи від прротилежного. Вони часто змінюють партнерів, привертають до себе увагу яскравим одягом та макіяжем, поводяться надто голосно у компаніях.